Не спокушай мене,- тебе я прошу.
І ти на ласку все мені віддав.
Кохання, долю. Не по силах ноша.
Неначе цілий світ на плечі впав.
Я дві родини зруйнувати мушу.
Дітей осиротить, щоб ми змогли,
Не дивлячись на знівечені душі,
Кохання наше витягти зі мли.
Не зможу я. Воно того не варте.
Нехай тихенько полум’я згаса.
Напевно жалкуватиму я завтра
Та не сьогодні. Глянь, яка краса:
Кохання плине тихою рікою,
Наповнюючи змістом це життя.
А ми на різних берегах з тобою
На вік. І вже не буде вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2017
автор: Пісаренчиха