В ту ніч тобі писала вірша.
В рядки вплітала почуття.
А ти без віршів тішив іншу
В ту ніч… Таке воно – життя.
Мій рицар втратив свої лати.
Мій ангел крила обпалив.
Було б мені цього не знати.
Навіщо небу цей мій біль?
Тобі молилась, як святому
Напевно то великий гріх
Людину бачити у тому,
Як сонце зійде, впаде сніг…
Великий гріх – велика плата.
Та долю й Бога не гнівлю.
Не зможу більше покохати,
То й що, тепер я всіх люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2017
автор: Пісаренчиха