Різдво - як келих з кришталю́,
Я ли́ше трішки надіп'ю.
Боюсь, щоб не надще́рбився кришталь,
Бо буде жаль...Різдво ж! Як буде жаль!
Різдво - сльоза із кришталю́,
Де зараз ті, кого люблю?
Боюсь, щоб не надще́рбилась душа,
Її шампанське мало що втіша.
Твоя душа із кришталю?
Сказав Господь:"Не загублю́!"
І на ялинці, і в душі вогні,
Засвічуй наяву, засвічуй в сні.
Різдво - маяк в густій імлі!
Найкраще свято на землі!
Ти не надщерблюй мрію з кришталю́,
Упевнено кажи своє "Люблю."
Різдво - як вічність! Може - мить...
Народжуйся - переболить!
І не спали останнього моста,
Цінуй Різдво - народження Христа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2017
автор: Галина Яцків