Коли впаде на землю перший сніг,
Примхливий, чистий та сліпучо білий,
Примарні коні вийдуть на забіг,
Їх осідлають тіні здичавілі.
Чи мертві, чи безсмертні - все одно:
Із кіл життя закинуті в безодню,
На найтемніше безвідрадне дно,
Для них немає завтра чи сьогодні.
Ловити здобич в прірвах висоти -
Для цих мисливців мука й нагорода:
Минати церкви, цвинтарі, мости,
Даруючи пророцтва та негоду.
Коли зустрінеш їх - тікай чимдуж,
Не озирайся, не дивись на небо!
Вони згубили безліч різних душ,
Чи ж думаєш, що пошкодують тебе?!
Хурделиця над дахом б’є крилом,
Лунає вітру болісне благання.
В найдовшу ніч, обділену теплом,
Як пережити дике полювання?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767292
Рубрика: Містика
дата надходження 21.12.2017
автор: Ольга Білицька