До полів, до лісів підкрадається білий іній,
А пташина своє «Вже пора!» турботливе голосить.
І спустошеним світ цей лишила яскравая осінь,
І ступила у нього зима, стражник холоду вірний,
Манить жовтий ліхтар, і навколо поблискує іній.
Ні пташини, ні люду на стежках похмурих нема,
Вже давно відступила на південь осінь марка,
Вже ні сонця, ні трав, вже безпомічний жезл осінній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2017
автор: Катерина Коршинська