Прокидатись щоранку і бігти, і бігти, і......бігти –
Необхідно укластись в прописаний розкладом ритм,
Дотягнути до норми! Ще краще – сягнути зеніту!
Ціль у хрестику й рухи по колу – глухий лабіринт.
Проминати красоти, що душу наповнюють світлом,
Відчувати мандрівку положенням "фініш" та "старт"
Де ж згубилася, люди, скажіть мені кнопочка "жити",
Що всіх інших важливіша, певне, – ні, точно, в стократ.
Віршування, живопис, прогулянки, танці, природа...............
Божевільна спонтанність, натхнення, що сходить з небес,
Уповільнення часу і швидкість, що з розуму зводить,
Бо життя –лише з ними, душі клітковміщення – без.
Алгоритмів щоденних порядок раптово забуду –
Перед святом святкового настрою хочеться так.
Кожна мить не прожита іде незворотньо в нікуди
( а у ній, нерозкритій, втрачається зернятко чуда) –
Поспішаймо відчути секунди життєві на смак!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767434
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2017
автор: Серафима Пант