Закохалося дівча від поцілунку-
Свого першого цілунку у житті
І нема на те ніякого рятунку...
Притулився зимний місяць до зорі...
Зрікся сон, безпомічно завис у хмарах,
Усамітнилось дівча, збира квітки:
Може хтось тай любознається на чарах,-
Матіола ось, любисток, нагідки
Серце б"ється, як в підстреленого птаха,
Поцілунок, мов жаринка на вустах,
В сумнівах втопилась горе-бідолаха,
Поміж мляво-теплих мрій розлігся страх
Він плющем обвився попід серце-груди...
Та невже кохання болем так болить?
Буде він моїм колись, а чи не буде?
Яка квітка в цю Вселенну посвятить ?
Де проміння чистих мрій торкає неба,
Там кохання твого грає водограй
І чарзілля -квітів тим серцям не треба,
В кого стежка через нього в небокрай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова