ОЙ, ЧОРНООКА!

Ой  був  би  в  мене  і  мир  і  спокій,                                                            Слова  до  пісні                
якби  не  бачив  я  ту  чорнооку...

Спокійно  спав  би  і  вільно  дихав,
якби  чорнооку  зі  серця  вирвав.

Вже  я  і  сивий,  станом  не  рівний,  
а  був  би  щасливим  тому,  що  вільний.

Тепер  ходжу  я  в  смутку  і  тузі,
Неначе  той  бусел  в  зеленім  лузі.

Стрункий  зробився...  Жартують  друзі,  
що  це  з  тобою?  Любов  з  сивиною...

Пора    рішитись,  серце  шепоче,  
розум  тверезий  –  здаватись  не  хоче.

Пів  дня  лежу,  вже  сонце  високо,
де  ти  взялася,  моя  чорноока?

Чом  я  не  місяць,  не  ясне  сонце?
Я  любувався  б  тобою  в  віконце.

Ой,  чорноока!    Дівчино    мила,  
чому  ти  з  козака  бусла  зробила?.

                                                 22.12.2017





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2017
автор: Веселенька Дачниця