знаєш що є найстрашнішим в тумані
ні не факт що ти можеш там загубитись
не його густина і спадання
не його виникнення
а межа яка пролягає між ним і реальністю
часто переступаючи цю межу
навіть не ступивши кроку
ти стаєш заручником його магії
починаєш вірити в те
що ховається поза ним
віриш в магію зцілення
але насправді
я частково згідний з цим твердженням
адже життя завжди ставить жорсткі підніжки
і після цього б'є в обличчя
тож хочеться часто зняти побої
а для цього існують заспокійливі
туман є одним із таких
з іншого боку
я вже став туманістом
то є люди які вірять
в надприродні дії туману
і більше не визнають жодних бачень і вірувань
а це настільки затягує
що ти більше не звертаєш увагу ні на що
забуваєш про ті підніжки та удари в обличчя
а згодом вони будуть сильнішими та жорстокішими
якщо не припинити бути затятим фанатиком
цієї релігії
яка пожирає людей по цілому світу
а до Аляски ця хвороба
доходить часто
тому там вже половина населення -
туманісти-фанатики
тож бережи себе
і лікуйся знаючи міру
xxiv.xi.mmxvii
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767564
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 22.12.2017
автор: Юрій Ліщук