Заглянеш йому в очі
і стільки там глибини і привілля,
стільки радості і болю –
си́няви і зоряної хуртовини,
Вічності і миттєвості...
Твоїх днів в переливах пам'яті,
бісеру зустрічей, шуму струмка і мовчання тиші,
дружнього співчуття та весняних гроз,
митарства, синіх волошок і ромашок...
Такого одкровення і таємничої недомовленості –
і все це одразу серед мелькання
спиць білячого колеса суєтності.
Привид початку і кінця,
чарівна туманність нездійсненного
і тьмяний перламутр надії...
Господи – дякую за такий шедевр
і подих віяла з твоїми фантазіями,
чи міг я мріяти про таке?
За що мені такий подарунок?
Та ще стільки нерозгаданого
і летючого кольоровою спіраллю буття
вдалину небосхилу...
22.12.2017р.
О жизнь...
Заглянешь ей в глаза
и столько там глубины и приволья,
столько радости и боли -
синевы и звёздной метели,
Вечности и сиюминутности...
Дней твоих в переливах памяти,
бисера встреч, шума ручья и молчания тишины,
дружеского сочувствия и весенних гроз,
мытарства, синих васильков и ромашек...
Такого откровения и тайной недосказанности -
и всё это в одночасье среди мелькания
спиц беличьего колеса суеты.
Призрак начала и конца,
очаровательная туманность несбывшегося
и тусклый перламутр надежды...
Господи – благодарю за такой шедевр
и дуновение веера с твоими фантазиями,
мог ли я мечтать о таком?
За что мне такой подарок?
Да ещё столько неразгаданного
и уносящегося цветной спиралью бытия
вдаль небосвода...
22.12.2017г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767619
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2017
автор: Променистий менестрель