То була ніч. Самотня і німа
На крилах темряви вона летіла.
З розгону і вперед, туди де тьма,
Пташина, інеєм покрита, біла.
І тиша гробова стояла. Озима ніч.
Від холоду думок здригається все тіло.
А там, в рідному селі, бабуся топить піч.
Десь там дитинство, все всміхалося, жило.
Тріщав вогонь, за пустощі малі сварився.
Та просто й легко нам тоді жилось.
А час летів, час поспішав, час не спинився.
Життя клубочком уперед плелось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767779
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.12.2017
автор: lesi4ka0104