Коли ти довго дивишся в пітьму
Пітьма звертає погляд свій у тебе
Це malediktus дивиться, тому
Безодню роздивлятися не треба
Для того, щоб побачити красу
Секунду звести в ступінь до години
На радість обернути сумнів й сум
Людина прагне іншої людини
Вражає очевидне більш за все
Це обрій повний зір над головою
Прекрасніше за це лише лице
Того, хто в небо дивиться з тобою
Імператив етичний в серці є -
Людина є не засобом, а ціллю!
Вона існує, є, а не дає
В достоїнстві своєму самоцінна
Якщо дивитись так, то вищий сенс
Звеличить мікросвіт до макросвіту
В стосунки benedictus принесе
Сузір’я посміхнуться первоцвіту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2017
автор: Марґо Ґейко