То аж під ноги стелиться,
То вище хмар зліта -
Хурделиться хурделиця
І в селах, і в містах.
Породжений стихіями
Холодний вітроліт
Завіює завіями
Усенький білий світ...
* * *
Нарешті стихла хуртовина, -
У хуги увірвавсь терпець,
І щоб залагодить провину,
Її легенький вітерець,
Майнувши через перемети,
Десь відшукав сліди стежок,
Мітелочками очерету
З повітря позмітав сніжок,
На небі розігнав хмаринки,
І ніби справжній чарівник,
Наклеїв блискітки сніжинкам
І зник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767836
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.12.2017
автор: alfa