Накувала зозуля.


Розстелились  тумани
Над  полями  в  долині
Знову  їду  до  мами,
Бо  чекає  щоднини
Вона  бідна  старенька
Всіх  зустріне  з  любов'ю
Мамо,мамо,матусю,
Я  лечу  за  тобою.
Приспів
А  зозуля,зозуля,
Накувала  мені
Під  вербою  ще  вчора
Все  сказала  тоді,
Все  на  щастя  на  долю
Сонце  ясне  зійде
Я  стою  під  вербою
Знов  побачу  тебе.

Синьоокий  бузочок
Біля  хати  розцвів,
Де  ж  ти  ходиш,синочок?
Я  так  сам  захотів.
Вибач  мамо,матусю,
Що  чекаєш  щодня
Знову  я  повернувся,
Бо  є  в  мене  рідня.

Ясне  сонечко  гріє
Бачу  мамину  хату,
Заходжу  на  подвір'я
Посміхається  тато.
Я  ніколи  нікого
Не  любив  так,як  вас
Тату,тату,матусю?
Ви  молились  за  нас.
Пробачте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767909
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.12.2017
автор: Володимир Олійник