Дід Мороз цього року "подався" страшно –
Не лякає, не йорзає всіх за щоки.
Під ногами кругом лиш болотна каша
Попри те, що лиш дні вже до Но́вого року.
Чи то тиск підстрибнув – й він в ліжку, напевно.
Немає – не видно, не чути толком –
Ні морозів нема, ні снігів шалених,
І не відповість на мою електронку.
Десь, в ліжку, безсилий, і ніс не червоний,
Й не допомагає отих сто грам.
В подушках щось бубнить, пом’ятий і сонний,
До грубки поближче, бо мерзло ногам.
А, може, й інсульт де розбив дідугана?
Чи ногу зламав де – кістки вже крихкі…
Й Снігурка над ним там, бо хто ж ще догляне?
Виносить з-під діда судна й горшки.
А Санта? А Санті яке до нас діло?
Він іншим кричить те своє «хо-хо-хо»!
В нього парафія своя і впливи,
Й на дідовий шмат зазіхати – но-но!
Я Діду відправив вже з пачку конвертів –
Все пишу йому нові списки, листи.
А, може, не знаю – а Дід там вже мертвий,
Й Снігурка кладе на могилку квітки.
Ну, нічо. Я поставив ялинку. Я вірю,
Що прийде тихенько старий бородань,
І попри мої в поведінці всі діри
Поставить мені згідно моїх бажань.
Та, прогноз не морозний нітрохи на зиму.
Тож, зуби стиснувши, рахую я касу,
Й крокую неволею до магазину,
Щоб бажаний презент отримати вчасно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767916
Рубрика:
дата надходження 24.12.2017
автор: Avsian