Прохає серце радості й краси,
прохає свята - від рутини втечі.
На півжиття набратись можна сил
за неповторно-іскрометний вечір.
Коли на сцені запальний танок,
душа на крилах пісні - аж у небо,
і рай, здається - за єдиний крок,
й Творцю читаєш пристрасно молебінь.
Пригорнеш світ і всіх навкруг людей
за дивний чар високого натхнення.
...Ви пишете цю казку кожен день
у галереї, виставці, на сцені.
Назустріч щиро сонце струменить
і свіжий вітер напина вітрила.
Вам завше бути на баскім коні -
інакший присуд доля не вділила.
І наш удячно-доземний уклін
нехай щодень нові шедеври родить
і творить славу батьківській землі,
і радість, і красу, і насолоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767973
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: stawitscky