Україно моя!Вишиванко моя!
Люблю я тебе,як завжди
Ти в сльозах вся рідненька,Україно моя,
Хоч сьогодні повсюду розквітли сади.
О,земле моя,широчезні лани
Я завжди тобі присягаюсь
Карпатськії гори,буки,ясени,
Та чому я так нині зриваюсь?
Пам’ятаю, в Союзі ти усіх годувала,
А сьогодні, що сталось?Країно моя,
Може, щось ти моя,може, щось приховала?
Та,повір,що ми сильні,що ми сильна сім’я.
Знов і знов обкрадають,Україно,тебе,
Скільки можна терпіти,мій брате,
Я питаю сьогодні,ти чуєш себе?
Бо дощить над усе,плаче мати.
Бюрократе,спинись!Чуєш,гинуть сини
Я благаю тебе, вимагаю,
В небесах вже вони,в небесах - без вини ...
В небесах,там далеко – у раю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767985
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: Володимир Олійник