Весна цвіла в її каштанових очах.
Уквітчане ромашками волосся
Грайливо розсипалось по її плечах,
На сонці вигравало, як колосся
Вона була моя. Сміялась дзвінко.
Її напитися хотів ввесь час...
Вона була моя. Моя лиш жінка,
Любов перев`язала душі в нас.
Життя не раз підносило гіркі сюрпризи,
Стояла поруч, на тонких ногах.
Разом ми витримали долі всі капризи
І не замерзли в шпаристих снігах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: lesi4ka0104