Два серця, дві душі і два горнятка кави.
Двоє очей і дотик рук. Ці ніжності забави.
А починається все з помаху руки.
З питання: як у тебе, друже, справи …
Вона. Так вміла лиш вона
Складне робити все простим і ле́гким.
При зустрічі весела, у прощанні – ледь сумна …
Хоч я був неправим, хоч я був впертим …
Тепер я бережу, що ти мені дала́.
Їх так багато тих хвилин тепла.
Чужі комусь нудні прості слова …
Ти їх для себе також зберегла?
Справжні хвилини. У кого́сь секунди.
Якби ж то знак якийсь давала нам душа,
Щоб їх одразу розрізнити,
Бо потім не врятує соціальна мережа ...
Не варто покладатись на майбутнє,
Не зробить все за вас той "Десь, Колись і Хтось"...
Теперішнє б зробити незабутнім.
Байдуже, що по зорях не зійшлось ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: Дружня рука