Я намалюю погони генерала
І як не дивно, я не один такий.
Кому війна задурно дарувала
Високий чин і статус провідний.
Я ні хвилини не був у зоні бою,
Але у мене посвідчення АТО.
Ти на коліна вставай переді мною
Скоріш під ноги встели своє пальто.
Звязки і блати у кожній гілці влади
Шлях до кар'єри через один щабель
І як не дивно не треба помирати
Лиш головне, щоби прийняв тебе картель.
Я намалюю погони генерала,
А при нагоді з десяток нагород
І всеодно мені кого війна забрала.
Я ж ВОЮВАВ, Я ж ЗАХИЩАВ народ.
(с) Володимир Ухач
Всім тим, хто красується посвідченями і погонами, жодного разу так і не побувавши в бою! Подумайте... кожної миті хтось наражає себе на небезпеку, захищаючи таких опудал, як ви! Та ви ж порозпухали на солдатській дієті так, що в двері не влазитися! Є лише два питання до вас:
1. Скільки коштують погони?
2. Скільки коштує чиєсь життя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768095
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.12.2017
автор: Володимир Ухач