Барикадуй свою душу, від зовнішнього світу
Нехай тебе стороною оминає війна,
Але колись у крові умиються твої ж діти,
Яким залишив дарунок - кусок чужого ярма.
Купляй свободу собі, десь за далеким кордоном
і плюнь в лице усім тим, хто вірить в землю свою
Ми з автоматом в руках воюємо і до скону
В обійми ворога йдем, у бій, на передову.
Продай останній шматок і так прогнилого духу,
Чи поміняй на відстрочку у воєнний квиток.
Коли в ночі засинаєш в теплій ковдрі із пуху,
Нехай присниться тобі той, хто в окопі промок!
Барикадуй свою душу, бо це ж не твоя війна
Тобі свобідно жилося і з клеймом на плечі
Таких як ти проклянуть ті, що горіли до тла,
Ті що не кинули зброю, а оголили мечі.
Для тих, хто стверджує, що це не його війна
[youtube]https://youtu.be/ElpJXmtY_AY[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768096
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.12.2017
автор: Володимир Ухач