Я НІКОЛИ НЕ СТАНУ ІНША….



Я  не  вірю,  що  час  лікує,
Може  трохи  затягує  шрами.
А  в  душі  наче  "біс"  танцює,
Сипле  сіль,  на  ці  давні  рани.
Я  не  вірю,  що  пам'ять  зрадить,
І  дозволить  усе  забути.
Може  серце  цьому  завадить,
Та  від  цього  не  легше  жити.
Я  не  вірю,  що  все  минає,
Бо  часом  хочу  все  вернути.
Потім  долю  знов  проклинаю,
І  так  хочеться  все  забути.
Я  не  стану  ніколи  інша,
І  не  гратиму  дивні  ролі.
Я  зроблю  мабуть  все,  і  більше,
Я  піду  навіть  проти  волі.
Я  не  буду  комусь  коритися,
Хай  кусають  до  крові  губи.
Я  для  себе  хотіла  зміниться,
І  можливо  це  стане  згубою..
Я  не  буду  вже  більше  плакати,
Як  би  доля  мене  не  зрадила.
Хочу  сонце  на  обрії  бачити,
І  повірити  справді  в  диво.
Я  багато  в  житті  побачила,
І  високу  ціну  платила.
Помста-це,  що  я  всіх  пробачила,
Хоча  кров  застигає  в  жилах.
Я  не  плистиму  за  течією,
Я  іду  проти  вітру  вперто.
Зачиню  за  собою  всі  двері,
Бо  минуле  потрібно  стерти.
Хай  життя,  ще  не  раз  ламатиме,
Але  я  не  опущу  руки.
Волю  я  в  кулаках  триматиму,
І  терпітиму  різні  муки.
Може  стану  для  когось  гордою,
Та  мене  не  хвилюють  інші.
Я  піду  лиш  своєю  дорогою,
Я  не  стану  ніколи  інша...

НАДІЯ  КИШЕНЯ  26.12.2017.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2017
автор: КОЛЮЧКА