Я тулюсь, Україно, до тебе,
Я тулюсь до степів, до ланів
Над тобою безхмарнеє небо
Чути ноти, та спів солов’їв.
Від Карпат, аж до сходу,до Криму
До Чернігова, та й до Москви,
Протоптав я ще вчора стежину
Повертався до тебе завжди.
Розстелились соснові ліси,
Як живеться тобі, Україно?
Посміхається сонце – це ти
Я тобою живу, Україно.
А завтра, вже зранку, як сонце
Освітить тебе з висоти,
Я в мить подивлюсь у віконце,
Як цвітуть,полюбуюсь, сади.
Тобою завжди я гордився
З тобою живеться мені,
Я дякую, що народився
На цій українській землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768144
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.12.2017
автор: Володимир Олійник