Це моя територія
особливих чистих спокус
хоч не вір що бувають такі
ти очікуєш там хоча б землетрус
а зустрінеш прозріння світлі й і гіркі
це моя територія, моє джерело
тут не може бути затишно й тепло
а ти приходиш, де мене не було
де живуть мої омани і пекло…
тому так пусто в будинку вітрів -
з боєм звільнений простір колись
зроби тут кілька рішучих ходів
в свою пустелю… і відродись
серед білого поля з останніх зусиль
де самотність пройме до кісток
до витоків всіх твоїх божевіль
так розум звІльниться від пасток
новими думками наповнюйся Тут
вони не живуть в сірім мареві справ
викохуй їх як незламний статут
поки сам думками цими не став
© Олена Зінченко 27.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768271
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2017
автор: Zinthenko Olena