Мріяв створити молекулу з атомів,
Мріяв з зернятка зростити зернину.,
Мріяв ночами, радів, що не спатиме .
Мріяв і мріяв він кожну хвилину.
Линули дні і окрилено-збуджений
Не помічав окрім себе нікого.
Мріі складав у тунелі завужені.
Й сам заховався від ока людського.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2017
автор: Світлана Петренко