1
Промов моє ім’я за горою,
Звідки походить смерть.
Прочитай його на дверях
ураженого холерою будинку
І я прийду, коли твої вуста
вимальовують повний
цикл гниття,
коли кожна буква, промовлена тобою
прогризе кістку верховного бога.
2
Ходьба моя зчиняє у печері
сверблячий танець небуття,
думки мої нагадують вогняний
масив спаленої кірхи.
Я ступив на територію повного знищення,
і звідти я вже не вийду
людиною
зі скляним серцем.
3
Трійця вириває мої зуби
і кидає під ноги дияволу:
‘’Хапай його, хапай його, Вельзевуле,
адже це дитя
тепер абсолютно беззубе –
Безлика тінь собаки.
Він більше не прокусить жодної істини.
Він більше не нападе на світло. ‘’
4
Святкуй свій відхід, немов Іуда,
ти віддав все. Більше ти нікому не винен.
Хай
дзеркало спокутує гріхи,
Затінюючи твоє відображення
Від сили-силенної очей,
Які готові тебе їсти
Це діти твої.
Вони голодні
голодом
батька.
Запалюй свічки,
Топи кораблі.
Нехай вільно тече кров
води і землі.
Запалюй свічки,
Топи кораблі.
Нехай вільно тече кров
води і землі.
Запалюй свічки,
Топи кораблі.
Нехай вільно тече кров
води і землі.
Амінь.
22.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768399
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.12.2017
автор: Immortal