Казали люди, що тебе зачарувала
Зваблива дівка, з розуму звела.
А я жила, сміялась і топтала
Сувої зла і заздрісні слова.
Казали в слід, що я тобі не пара.
За мене кращу зможеш ти знайти.
Я на рушник з тобою стала -
У небі наші народилися зірки.
Судили люди, так не буде вічно,
Що роз'єднають нас заплутані клубки.
А слухати сичання те було комічно,
Ми йшли життям: у нас свої стежки.
Нехай комусь вночі погано спиться,
А в когось заздрість груди розрива.
В твоїх обіймах мені знов насниться
Цілунок, зорі і чебрець-трава.
Автор: Зоя Журавка (Іванова)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2017
автор: Зоя Журавка