Твоїх очей оливковий відтінок
і губ твоїх міцне п'янке вино.
Ти так далеко... Але все одно
тебе я відчуваю. Як барвінок
вкриває землю килимом рясним,
так огорнув теплом ти мою душу.
Ти знаєш, я сказати тобі мушу -
Тебе я не відпущу! Й поза тим,
що за вікном лютує непогода,
і поза нашим світом холоди -
Ти став ковтком живильної води,
з тобою розцвіла моя природа.
Мої сади розквітли і туди
злетілись знову стоголосі птиці.
Барвінком обплітай усі криниці
й стежки якими буду далі йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2017
автор: Юлія Сніжна