Питаю у зими, чому білету
На щастя не підкинула мені...
Ховаюсь поміж дощ я до вертепу
І думаю, що в світі ми одні.
Зігріти би маленького Ісуса.
Здається, що заплаче це дитя.
Та я за нього зараз помолюся,
Бо він таке малесеньке маля.
Спинилися між зір одні сніжинки,
Хтось їх з дощат холодних наліпив.
Народження Ісусика сльозинки
Забере всі. Бо Бог нас полюбив.
Ісус маленький в кожнім серці жив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768873
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2017
автор: Відочка Вансель