Ну, нехай не хороша погода

Ну,  нехай  не  хороша  погода.
Ну,  нехай  не  співають  пташки.
Ну,  нехай  дує  вітер  усюди.
Ну,  нехай  заблудилася  ти.

Темно-темно  нічого  не  видно,
Хоч  і  очі  на  всю  відкрива.
Серце  б'ється  чи  може  притихло?
Чи  працює  твоя  голова?

Ти  забула,  куди  довго  йшла  так.
Ти  не  бачиш  те  світло  в  кінці.
Чи  воно  вже  нічого  не  значить?
А  важливим  було  ще  тоді.

І  немає  на  що  обіпертись.
Хто  захоче  дмухне  -  ти  й  впадеш.
І  в  самотності  свого  чекання
З  цими  темпами  швидше  помреш.

Ти  подумай,  тобі  воно  треба?
Чи  комусь  може  треба  воно?
Якщо  ні,  то  націлиться  в  тебе  
Промінь  світла  отого  твого.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768992
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.12.2017
автор: Майя Калинская