Дозвольте трохи «поумнічать». Є такий специфічний вид рими – стикова, тобто коли римуються останнє слово першого рядка і перше слово другого. В російській поезії така рима зветься «круазё», бо прийшла з Франції . В українській поезії я не знайшла прикладів (чи погано шукала). При цьому традиційна рима – останні слова з останніми – не обов’язкова. Але я вирішила ускладнити задачу і використала і її :) АБАБ в даному випадку. Що вийшло – судити вам. І маю надію, що мій експеримент не буде одиничним. Отже, круазе. Слова, що римуються, виділені великими літерами. Не претендую на точність рими, але, сподіваюся, доступно пояснила принцип. Агов! Колеги по перу! Поповнимо скарбничку української поезії! Адже ж, вельми гарно звучить! Як намистинки нанизуються.
Ще одне почуття ДОГОРАЄ
І НЕМАЄ ні слів, ні ПОБАЧЕНЬ –
Серце ГАРЯЧЕ лід НЕКОХАННЯ
ВБИВАЄ. А хтось каже: це ВДАЧА,
НАЧЕ вдача – це фатум чи ВИРОК,
Продали за БЕЗЦІНОК НАДІЮ.
МРІЇ плачуть і сліз-НАМИСТИНОК
Кілька МІРОК над морем РОЗВІЮ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2018
автор: макарчук