Не всяк метелик шовкопряд
Коштовні закладає грени
Так в хороводі із наяд
Не всі красуні є сирени
Єдину ту чиє чоло
Відмічене цілунком року
Чиє єство не раз звело
Мужів у царину пороку
Хто зможе доторком долонь
Забрати волю і повести
На дно, де з під землі вогонь
В якому запалаєш весь ти
Почуєш серцем ту одну
Яку найкраще оминати
В ту мить, коли б її торкнув
Забув би все, що тільки мав ти
Співає мов звиває шовк
В її мовчанні наче в грені
Зародок пристрасті замовк
Щоб крильця проросли в катрені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2018
автор: Марґо Ґейко