Закінчилось кохання. Як кіно.
А я в кінці самому й не ревіла.
Була щаслива в нім... Божеволіла.
І випила самісінька вино.
Закінчилось кохання. Ось і все.
Закінчилось?.. Тоді... Це не кохання.
На нове не замовлю я бажання.
Цілує смуток душу і лице.
Закінчилось. Прийшло. І вже нема.
Ні пустки на душі, ані сльозинки.
Ми зовсім не були дві половинки,
Тепер мені рідніш душі зима...
Як добре... Що я буду знов сама...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2018
автор: Відочка Вансель