коли ти йшла вулицею
навколишні будинки мліли
у шелесті твоїх кроків
з вікон вилітали птахи
й вили гнізда в заповстаному волоссі
двері ставали крихкими
й скапували святою водою
віршів
аби ти вийшла з їхнього простору
надто непросто
дихати спалахами споминів
вкладатись з тобою
в ліжко
ліпити сніг із залишків
срібних туманів
що лягають ранами
на втомлений голос
ніжна
самітнице
світу
йди до світла
минай ту вулицю із хтивим бажанням
зламати тебе надвоє
біжи
жалюгідна бруківка
обпікатиме ноги
тебе
зачекались
удома
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2018
автор: Нова Планета