Моя мила, неси моє серце на крилах
Хоч в холод зими, хоч у полум’я бою,
Щоб жаром горіло, чи крига покрила –
Не суть…головне, щоби разом з тобою.
Неси, моя дівчинко, за полюси,
Хоч в згарище пекла, а хочеш – до раю,
Між голок тернових, чи крапель роси –
Як хочеш неси… я тобі довіряю.
Донеси в наші дні до п’янкої весни,
Зігрій на шляху через люті морози,
Туди, де реальністю зміняться сни
І спільний світанок розвіє всі грози.
Піднеси до небес, де тебе я зустрів
І під супровід ангельських терцій
Під потоками злив купідонових стріл
Твоє серце нехай обійме моє серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769386
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2018
автор: Віктор Ковач