[i]Не сніжить, не мете, не веселиться.
Тільки хмари мов думи стривожені,
кучеряві, розлогі, натруджені...
Може якось усе перемелеться.
Білі коні застрягли у горах,
кучугури тріщать на підводах.
А внизу із серпанку - вуалі
темні смуги плели печалі.
Й чорні круки, земля та дерева,
зафіксують містичний сюжет :
"Збанкрутіла зима - королева
і нещасний на світі поет..."[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769473
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.01.2018
автор: Мандрівник