Та ніч п'янка манила нас у поле,
Де синь волошок, наче небокрай.
Де сходить сонечко ранкове,
Роса на травах, наче той кришталь.
Та ніч п'янка з тобою нас з'єднала
В єдиний сніп, сплела гнучкі тіла.
Як папороть в ту ніч я розквітала,
Для тебе, любий, цвіт той віддала.
Та ніч п'янка шаленого кохання
І синь волошок, наче небокрай.
Цілунки, ніжність і зітхання...
І шепіт...ти кохай, кохай, кохай.
Зоя Журавка(Іванова)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2018
автор: Зоя Журавка