Я є, ким був, ним і лишаюсь
Не падаю посеред гри
Якщо кохаю, то кохаю
Не смівши вбити, що в душі
А ти? Чиїм рукам ти віддаєшся?
Хто нині грається з тобою?
Під поглядом чиїм ти гнешся?
Хто захопив тебе без бою?
І зливи геть, коли є очі
Що так же мріють лиш про неї
Лиш з нею рідними є ночі
Лише вона є та ідея
Котру і дотепер тримаю
В умовах болі, що гризе
Коли шукаєш свого Раю
У пошуках не втрать себе
Ця параноя, що про вибір
Можливить смерті від кохання
Ти полігамна тиха риба
Що тихим омутом зле ранить
Кохані зрадами не нищать
Кохані вірні назавжди
І поряд у взаємній тиші
Коханим лиш дарують дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Володимир Ромен