Кохання першого іскристий білий сніг,
На замлю падав, танцював під небесами.
І час на хвильку зупиняв свій біг,
Пісні звучали чарівними голосами.
Здавалося – ще мить, і полетиш
З коханим, і нічого більш не треба!
Неначе казка, а чи може спиш,
Та зірка в руки падала із неба!
Кохання перше - то яскравий злет,
Й гірке розчарування, як полин,
Встромляє в душу гострий свій багнет,
Коли нараз залишишся один.
Кохання, що розтануло, як сніг,
І час на серці рани не загоїть.
Струмочком гомінким до річки збіг,
Розтанув сніг. Та зашпори не сходять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Олена Бокійчук