Фантазії, страхи, думки сп’янілі,
Кипіння пристрасті, цілунків жар…
Чому ж тепер на це бракує сили?
Чому рясніє жертвами вівтар?
Кому, яким богам ми присвятили
Ці почуття, що згасли, зникли вщент?!
Це спомини? Це – катування, милий,
Нездалий і страшний експеримент.
Отак болить? А так? А повернути
У грудях лезо, що і так кровить?...
Забути б все, забути б і відчути
Нову і сповнену надії мить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Ulcus