СВІТИ, ЗІРКО! СВІТИ…

Я  чекала  тебе...  Я  чекала  тебе.
У  думках  своїх  кликала,  звала.
Ти  чому  не  прийшов?  Я  чекала  тебе,
коли  нічка  мій  сон  колисала.

Знаю  я,  що  прийдеш,  що  повернешся  знов.
Срібло  ясної  зірки  на  ганку.
Лиш  хвилюється  вітер...  що  в  мріях  своїх    
буду  знову  з  тобою  до  ранку.

Не  хвилюйся  ти,  вітре,  засни  в  комишах.
Не  тривож  мою  душу  даремно.
Бачиш,  зірка  яскрава  горить  в  небесах?
То  ж  в  думках  він  зі  мною...  напевно.

Світи  зірко!  Світи...  Ти  нам  світло  несеш.
Бо  пора  вже  усім  зрозуміти.
Що  за  щастя  дано  нам  у  світі  цім  жить.
Цінувати  потрібно  й  радіти!

Повертайся,  мій  рідний!  Чекаю  тебе.
Глянь,  зійшла  знов  зірниця,  де  хати.
Повертайся,  мій  рідний,  кохаю  тебе.
Будем  зорі  удвох  рахувати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Надія Башинська