Ілюзію скасовано. Хай... лиш душать сльози...
Та я собі забороняю перед Вами плакати.
От: першими секундами, рік новий зіпсовано...
Не вити! В рік собаки - дозволяю собі гавкати:
На смуток, біль, любов, проблеми, відчаї
кричатиму - травіть! - ілюзію ж скасовано!
Я не боюся їх... А Вас... не заслуговую?
Ви ж... поглядом мене клеймили - "забраковано"!
Сміюсь у вічі гостю спантеличеному:
ілюзію, - кажу, скасовано.
Розслабтесь. Зніяковіння -
не одна з Ваших прикрас...
Попереду десь каса,
де Вам буде компенсовано
мій "брак". Хоча... суддя - лиш Бог,
й незримий виконавиць - час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769658
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.01.2018
автор: Яна Бім