Чесноти. Щоразу нанизуємо на нову сторінку.
З життя знаємо, що їх важко вберегти, як і жінку,
що для тебе – усе. І яку втрачаєш, бо дуже любиш.
Свобода. Щоразу на космічній швидкості мчиш
до того моменту, коли об’являють зупинку,
і ти зупиняєшся, щоб знайти ту саму частинку.
Втрата. Бо відпустив … І нехай твоя поведінка
надто не логічна, але ти чекаєш дзвінка,
малюсінького сигналу світу, як фетиш.
Розлука. Ходить як набридлива миш,
що ніколи не їсть сиру, не має спочинку,
з життя знаємо, що її не зловиш як і жінку,
що для тебе – усе. І яку втрачаєш, бо дуже любиш.
Свобода. Щоразу на космічній швидкості мчиш …
© #КорицяМедова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769662
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2018
автор: Кориця Медова