Взірець мудрості - життя лицедіїв,
Життєві баталії мудрість ту точать,
Молоді її пнуть без надії,
А старі лиш про неї й торочать.
Чому ж ви про неї розмови,
Готові до ночі вести,
Чи душа стала ближче до слова,
Помилок поскидавши хрести?
Молоді ж бо на те й молоді,
Їх та мудрість ніяк не чіпає,
Хоч кричіть, що затії благі,
Вони з ваших думок лиш зітхають,
І навіщо та мудрість премудра,
Навіщо для серця той щем,
Спочатку вбиваємо душу,
А потім і тіло доб’єм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769812
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: Дмитро Лісаєв