Закуті в лід, немов із кришталю,
Стоять навкіл дерева.
А вітер, вічний, дивний скрипалю,
Закутавсь в біле мрево.
Смичком торкнеться легко гілочок
І чути тихий шерхіт,
Мов з незабутих нами казочок
Дитинства чуєм шепіт.
Яка краса холодна, чарівна,
Жорстока і байдужа.
Чи виживуть дерева і весна
Зимовий біль подужа?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769853
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: Радченко