Жоржина

Не  знаю  я,  чи  мають  квіти  душу
Одну  на  всіх,  чи  в  кожної  своя.
Чому  саме  тебе,  тебе  любити  мушу?
Не  знаю  я,  хоч  вбий,  не  знаю  я!

Чому  одні  весною,  інші  в  літі
Цвітуть  собі,  пишаються  в  садах?
Чому  ти  стала  найдорожча  в  світі
І  пелюстки  твоїх  жоржин  в  сльозах?

Моя  жоржино!  Чим  тебе  зворушу?
Жовто-гаряча  лагідна  зоря!
Не  знаю  я,  чи  мають  квіти  душу
Одну  на  всіх,  чи  в  кожної  своя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769973
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2018
автор: Протоієрей Роман