[img]http://mykola.at.ua/_ph/5/738134438.jpg[/img]
[b]«Нитки із сміху ткались у години»[/b]
Вона була весела і грайлива
Нитки із сміху ткались у години
І не було ніжнішої дитини
А все життя – в очікуванні дива
Навколо неї – сонячно і світло
Веселий сміх, віночки із пісень
Уранці зустрічала літній день
Наввипередки бігаючи з вітром
Метеликів ловила, а впіймавши
Їх гладила, як котиків із замши
На вушко щось нашіптуючи ніжно
Казки розповідала їм неспішно
А потім відкриваючи долоні
Всіх відпускала – не життя в полоні
Співала щось листочку у садочку
Вітала кожну квітку з новим днем
Палала в гніві праведним вогнем
За квіти зірвані жаліючись струмочку
А він щось заспокійливо дзюрчав
Щоб заспокоїти розгніване дівча…
................................................
Вона була, і є, і буде…
І головне – щоб не зламати
Не вбити ніжність у дівчати
Як убивати вміють люди
© Микола Карпець (М.К.)
*06.01.18* ID: №584893
[url="http://mykola.at.ua/publ/lirika_kokhannja/nitki_iz_smikhu_tkalis_u_godini/2-1-0-141"]©Авторська поезія М.В.Карпець[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: Микола Карпець))