Так, рукописи не горять!
У морі паперовому зникають...
Розтануть там і вірш, і фоліант,
Найкращі сторінки там пропадають.
Бувальщини, яким уже віки,
Людей сьогодні не вражають,
Хоч кожну мить й усі думки
Талмуди стародавні визначають.
Пишіть! Хоча ніхто і не читає,
Ніщо без сліду тут не пропаде:
Майбутнє із рядків тих виникає,
Котрі давно вже невідомо де...
Шукайте! Бо нічого ж не зникає:
Відкрили ви - колись оте знайдуть.
Усе нове застосування має,
Iнакше якось лиш назвуть...
Творіть! Та не втрачайте віри,
Бо рукописи ж не горять!
Слова, ідеї зникнуть десь у вирі,
А є лише Знання суцільний ряд ...
(з російської) 10/12/2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: Федір Трох