[color="#ff0000"][b][i]З неба, суші і води
свята йдуть до нас сюди.
Народила немовля
взимку матінка-Земля,
і зимою у віконце
Новорічне світить Сонце,
Місяць світить і Звізда –
йде до хати Коляда.
Зірко, зіронько–Колядко,
засвітися Немовлятку!
Місяченьку, ясний братку,
засвітися Немовлятку!
Ти, Земелько, грій зернятко,
усміхнися Немовлятку!
А в зернятку – житній дух.
А в куті спить сніп–Дідух,
А в снопі у Дідуху
спить Коза у кожуху,
а в Козиній бороді
буде тепло Коляді!
[/i][/b][/color]
На фото: авторка у гурті вертепників театру "МЕТА". Львів,1990р.
Фрагмент авторської "Дощечкової читанки": [b]"Звідки свята ідуть до нас"[/b]
Увійшов у дитячу книжечку [b]"Старі слова різдвяного вертепу"[/b]. - Львів: Сполом,2013,2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770003
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 06.01.2018
автор: Сіроманка