Я ЗАПРОШУЮ ВАС НА СВЯТУ ВЕЧЕРЮ
Мої дорогенькі батьки тато і мамо....
із чужини, іду до вас де тополі шумлять-
так скоро вечоріє, сонце зайшло у тумани...
засніжена ,Діброва із гаєм у тиші гомонять.
Вже зійшла зірка над селом в святвечір...
падає білий сніг і засипає миттєво сліди,
я ,вгрузаю поколіна у снігову хугу хуртечу-
і крок за кроком до вас прокладаю стежки.
Тут на горбочку видно засніжені поля...
заметіль зими засіяла стежки до зеленгаю
під пуховою ковдрою відпочиває земля
нікого ні душі ,тільки я в сніговію вас шукаю.
Із далекої дороги зустрічає-червона калина
із Різдвом Христовим витає ворон на гіллі,
я запалюю лападку із очей котиться сльозина-
без вас, я сирота і в'яну як троянда у заметілі.
Ясний Місяць до небесного раю відкриває браму-
осяює земну путь колядникам на Різдво Христове,
я запрошую на святу вечерю мої рідні тато і мамо...
і лишаю ,вам ключі до серця тож прийдіть додому.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.5 01 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770016
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.01.2018
автор: Чайківчанка